- жужіль
- жу́желі, ж. і жу́желю, ч.Те саме, що жужелиця I 1).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
жужілевідламувальник — а, ч. Робітник, який відламує, відбиває, зчищає жужіль (ожарину) … Український тлумачний словник
жужілевідламувальниця — і. Жін. до жужілевідламувальник … Український тлумачний словник
жужілетривкий — а/, е/. Прикм. до жужілетривкість … Український тлумачний словник
жужілетривкість — кості, ж. Стійкість до до жужілеутворювання … Український тлумачний словник
жужілеутворення — я, с. Утворення жужілі (ожарини) при згорянні твердого палива та окисненні металів … Український тлумачний словник
жужілеутворювальний — а, е. Який утворює жужіль (ожарину) … Український тлумачний словник
жужільний — а, е. Прикм. до жужіль … Український тлумачний словник
жужіль — (залишки після згоряння твердого палива), жужелиця, згар, гаріль … Словник синонімів української мови
жужіль — іменник жіночого або чоловічого роду відходи плавки металу … Орфографічний словник української мови
жужілевідламувальний — а, е. Призначений для відламування, відбивання жужелі (ожарини) від поверхні металевого виливанця … Український тлумачний словник